Ой, жила в Україні.
Ой, жила в Україні, кайдашева сім’я,
Ревли тоді воли і були ясла повні.
Кажу вам люди добрі, придумав, не я,
Ми українці, одні в середині, й зовні.
Слова ці, Нечуй з Панасом, всім нам донесли,
Щоби ми і сьогодні, про то пам’ятали.
Значить, в світі своєму, не даром жили,
І мені здається, ми іншими, й не стали.
Подивіться лише, яка між партій, гризня,
Та чомусь всі знову, ревуть ті бізнесмени.
То ж скажіть же мені, звідки така дурня,
Може й вам байдуже, але то, не про мене.
Писав великий Тарас, мудрий батько, у нас,
Ви кайдани порвіте, натіштеся в волю.
Рукава закачайте, прошу всіх, я вас,
Та Україні, розбудуйте, іншу долю!
05:15.12.02.2018.
Гарно! Мудро написали!
Чому доля така наша, хто знає..
Та тільки люд чомусь весь час страждає....
Біда,знов проводжає сина мати
Війна.. А чи повернеться не може знати...