Кохай мене, мені потрібно це кохання.
Тримай мене, якщо хочу піти у осінь ранню.
Лови мої уста, ударом поцілунку.
Підстав мені плече я прийму це дарунком.
Потрібна я тобі, чи все від скуки.
Потрібні ті уста, чи знов розлука.
Тримаєш серце ти в своїх лодонях.
Чи просто душиш все, аж темно в скронях.
Якщо не маєш ти бажань кохати.
Ти більше не дзвони щоб серце хвилювати.
Ти більше не пиши, це ніби стимул.
Щоб ти пропав вночі як ніби згинув.
А в середині все хоче кохання.
Все вірить і чекає аж до рання.
Чекає тих дзвінків і тих побачень.
А все скінчилось навіть не почавшись.
Ну це теж потрібно))) хоча не завжди добре, коли швидко розвиваються події)))
Вітрисько відповів на коментар LIV13, 03.02.2018 - 12:09
Ммм) я мабуть пошляк і під швидким розвитком подій розумію одне... Так от) яскравість і насиченість стосунків від того про що я подумав в принципі не залежать) і згоден там спішити не треба)
