Я перетворююсь на тварину,
Але при цьому почуваюсь краще,
Надіюсь, що вже скоро згину,
Бо шлях мій земний непутящий.
Не догукатися до бога - він далеко,
А дуже хочеться в нього спитати,
Чому на світі живеться так нелегко,
Тим, хто долю не може відшукати.
«Закон – тайга, ведмідь – господар»,
А люди де …, де всі закони божі?
Бо не в кожного є отой убогий дар,
Що зовсім із совістю не схожий…
Мрії, мрії, вам не дано збуватись,
«Дурень завжди думкою багатий»,
І нам не варто про те забуватись,
Що живемо у державі іще багатій.
Тільки не розумом і душею нажаль,
А загребущими, нахабними суками,
Яких де не посій то родить вдосталь
Щоб красти і красти ласими кусками.
