мої губи вже забули смак твоїх поцілунків.
мої плечі не пам'ятають твоїх рук.
я часом і зовсім про тебе забуваю.
та варто лиш почути твоє ім'я,
як серце починає битися
у скаженому ритмі.
мимоволі шукаю тебе у натовпі люду
у місті
яке ніколи не було моїм
не було твоїм
було нашим
знаєш,
я зовсім не була здивована
побачивши тебе тут
за сотні кілометрів від твого дому
за ще більше кілометрів від мого дому
у нашому місті
ось тоді я зрозуміла чому саме ти
ти так само божевільний
так як і я
P. S.
в тому ж місті.
в той же час.