Я – Єва, мені 29 і я – українка
Я вільна счастливая жінка
Я с Богом іду по життю
Несу всім те слово і їм же живу
Мене зовуть Єва, я різна буваю.
Захочу – дитина, захочу – зростаю
Але я забула про Те, що учитель навчав
Зіскочила в самість і майже пропала
А Він, як завжди витягає…
Мене задовбало Я хочу до раю…
Мене зовуть Єва, мені 18
Я – вільная птиця й не хочу навчаться
Я Бога шукаю, і наче знайшла
Але ж я свобідна і далі пішла…
На 10 веселеньких років у пекло
Тупа не підрісша дурепа!
А, ну його, будем зростати
Татусю, тримай ти своє вже дитятко…
А плаче в мені та маленькая Єва
У котрій й живуть ці дві різні дурепи…
Пробач мене батьку, насправді пробач
І можна сьогодні я трошки поплачу?
З молитвою встану, валізку складу
Й піду за Тобою в «сектантську» бурду…
Я зможу минуле покинути, зможу!
Піти із сім-ї, як навчаєш, я зможу…
Я – Ленка, я знаю хто я!
Але ж вони теж для мене сім-я
Вони не погані і винна лиш я
Ну що ж, прощавай, колишня сім-я
