Я прийняла у Бога душу а тобі віддала Любов
В самотній вігвам постукала жовта журба
Я б віддала багато за можливість побачити Знов
Оглянулась на мить
А тебе поруч більше нема
На дерев'яних полицях спочивають пусті газети
Конверти стоять. Та я більше не пишу листи
Написала б вже книгу але надто трагічні сюжети
В яких гину як птиця Я
І в яких квітнеш у полі ТИ
Ти ніколи не чув що невпинно просила в неба
Коли сумував. Й коли чую в душі твоїй Плач
Я готова вітром примчати любий до тебе
Я ще досі Кохаю Тебе
Пробач