На городі між рядків до неба
В таку рань, що сплять усі сплюхи,
Співіснуєм, як єдине ціле,
Я в хустині білій і шпаки.
Удихаю ранню прохолоду,
Прориваю тихо буряки,
А попереду, і збоку, й ззаду
Шкідників похрускують шпаки.
Ось уже і сонечко пригріло,
Їхня ж чорна шапка зна своє:
Прокусила ніжку помідора -
І в гніздечко проти бліх вже засіб є!
Я не бачу, а крізь ранок чую,
Бригадири смачно щось жують,
А тому спокійно поміж гін мандрую,
Заробляю і на свій обід.
Грішники награлися й злетіли.
Але хто ж скарає їх в цю мить?
Адже я перейнята обідом,
А наш Бозя в таку рань ще спить.
