Шпаки

На  городі  між  рядків  до  неба
В  таку  рань,  що  сплять  усі  сплюхи,
Співіснуєм,  як  єдине  ціле,
Я  в  хустині  білій  і  шпаки.

Удихаю  ранню  прохолоду,  
Прориваю  тихо  буряки,
А  попереду,  і  збоку,  й  ззаду
Шкідників  похрускують  шпаки.

Ось  уже  і  сонечко  пригріло,
Їхня  ж  чорна  шапка  зна  своє:
Прокусила  ніжку  помідора  -  
І  в  гніздечко  проти  бліх  вже  засіб  є!

Я  не  бачу,  а  крізь  ранок  чую,
Бригадири  смачно  щось  жують,
А  тому  спокійно  поміж  гін  мандрую,
Заробляю  і  на  свій  обід.

Грішники  награлися  й  злетіли.
Але  хто  ж  скарає  їх  в  цю  мить?
Адже  я  перейнята  обідом,  
А  наш  Бозя  в  таку  рань  ще  спить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=753697
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 04.10.2017
автор: Алла Гонда