Ми були ще колись всього дітьми,
Та так хотіли вирости квапливо,
Не розуміючи дорослості пітьми,
Усе чекали і чекали дива.
І виросли. І що з того, скажіть?!
Не те, про що всі мріяли здійснилось,
Кохання, самостійність, далечінь,
Вже є усе, але не так як нам хотілось.
Тож не потрібно бігти наперед,
І цінувати варто кожну мить,
Не знати, коли прийде той момент,
Як за дитинством серце заболить.
А він прийде, і як би там не було,
Ти зрозумієш, що тепер усе не те,
Захочеш повернутись у минуле,
Але дорога далі поведе.
