Мі́ста сі́рий малюнок
І хрести у тумані,
Ми ковтаємо смуток
У місцевій кав`ярні.
Я журу́ се́рця сво́го
Розповів би вам палко,
Але що вам до того,
Незнайома панянко?
Ви невільно зніма́ли
Шкіряні́ рукавички,
Вас не відволікали
Швидкісні́ електрички.
І така була зайва
За вікном уся будність,
І така надзвичайна
Стала ваша присутність!
Теплим липовим медом
Буде дощ накрапа́ти,
Я приречений Небом
Вас всю вічність чекати.
Мовчазна моя пані,
Загадковая доле,
Але я не скажу вам
Про цю радість ніколи!
Мовчазна моя пані,
Загадковая доле,
Але я не скажу вам
Про цю му́ку ніколи!...
