"І летять, летять в небі журавлі,
Дзвоник ніби кличе в молоді літа..."
Журавлиним криком ще не відшуміло,
Ще берізку білу літо пригорта,
А стареньку вчительку, як голубку, милу
Через півстоліття рідний клас віта.
- Дякуємо, матінко, за терпіння Ваше,
Серце ніжне й щире, мудрість, доброту.
Від душі синівської Вам подяка наша,
Хай Вам Бог дарує осінь золоту!
Хай життєва стежка Ваша не кінчається,
Зичимо Вам затишку, від дітей - добра,
Хай Вам у віконечко сонце усміхається,
Щоб завжди минала Вас туга і жура.
Квіти, поздоровлення, щирі побажання,
Та чомусь до серденька підкотивсь клубок,
Бо згадала вчителька, як вона востаннє
Ось у цьому класі їм провела урок.
Ось за цими партами парами сиділи
Надя, Саша, Віктор... Юні, повні мрій...
... І сидять за партами учні посивілі,
І сльоза непрошена котиться з-під вій.
Бо вже й наше літо крильми зашуміло,
Полетіли в вирій молоді літа...
Вчителько хороша, ластівочко мила,
Вже й до нас постукала осінь золота.
Не сумуйте, рідная, ми Вас не забудемо,
Усміхністься лагідно, з вій сльозу змахніть.
Вашими порадами завжди раді будемо,
Вашою наукою завжди будем жить!
ID:
739833
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 29.06.2017 13:35:12
© дата внесення змiн: 29.06.2017 13:35:12
автор: Ганна Черненко-Маслюкевич
Вкажіть причину вашої скарги
|
