Учора пахло, ще таки, весною,
Бузок запалював в веселках кольори,
Каштан вінчав, і день, і ніч, з собою,
Закутані ув росах береги.
Напоєний бажанням знову жити,
Заспівув у небі всіх пісень
Маленький жайвір, всівся воду пити,
А десь, над ним, зароджувався день.
Новий вже день, та зовсім не весняний:
В пахучих травах, квітах, пшеницях,
Той літній день- веселий та румяний,
Щось свіже зачерпав у криницях.
Нове життя, нові земні господИ,
Нові бажання, помисли, любов,
А може й світ- що зміни ув погоди,
Засіє пагони добра, воскресне знов.