Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лілія Ніколаєнко: Падіння Аполлона - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ AnnaHodko, 05.02.2018 - 17:12
Лілія, чи доводилося вам колись декламувати цей вірш, читати його комусь? як ви передавали закреслення? Цікаво дізнатися про цей досвід.
Лілія Ніколаєнко відповів на коментар AnnaHodko, 05.02.2018 - 20:48
Ні, не доводилось, бо написала його буквально вчора. Я використала вперше такий прийом (із закресленнями). Не знаю, як можна це передати усно. Можливо, паузами. Мені більше подобається, коли мої вірші дикламує хтось інший))
AnnaHodko, 05.02.2018 - 17:10
"І сонце впало в бруд, бо АполлонКидав красу під ноги ̶с̶в̶и̶н̶я̶м̶ (масам)" Як влучно! Як точно ви передали те, про що я сама думаю. І як прикро, що маси не хочуть приймати його дар, тягнутися до світла, ставати краще... Лілія Ніколаєнко відповів на коментар AnnaHodko, 05.02.2018 - 20:47
Дуже дякую Вам! В моєму випадку Аполлон - це реальна людина. Але не лише маси не захотіли сприймати красу. Він сам її перетворив на казна-що. Знаєте, у митця є два шляхи - або творити високе, або робити те, що хоче публіка... На жаль, більшість митців обирають другий варіант.. |
|
|