Сьогодні я бачив лелеку.
Який прилетів здалеку.
Із звідти де сита їжа.
Де завжди водичка свіжа.
До свого гнізда прилетів.
Серед сірих сільських хатів.
Де ще холодом пахне Весна.
Дерева стоять ще в снах.
Він тут народився і жив.
Крила свої кріпив.
І хоч яка люта зима
Лякати його дарма!
Вертайтесь і ви здалека.
Як символ візьміть лелеку.
Бо є тут ваша земля.
Неприбрана ..та своя.
Земля ваша тут свята.
Заморська чужа ..не та.
Згадайте свій гордий рід.
Поки не зник його слід!
