"За вікном уже світає
та соловейки не співають.
Хрущі вже більше не гудуть,
бо люди втомлені живуть.
Город втопає у безділлі
будиночки покрились міллю.
Не граються в садочку діти
та з ким на лавочці сидіти?
Дерева всі давно пожовкли
зроблене людьми намокло.
Вітер вікнами гуляє
усе з дому проганяє.
Тут колись було життя
спало на руках маля.
Бачило прекрасний світ,
який проріс у моноліт.
Історії iз України,
Шевченко став одним із сином
єдиної в своєму роді
землі, яка до вподоби народам."
"Вечір. Ніч. Єдина свічка
спить малесенька Марічка.
Сняться сни, вона любить співати
"Садок вишневий коло хати.""