Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: олена гай: Там у туманах - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ брама, 18.09.2017 - 23:44
Ну, Ви начудили!!!! Вам , мабуть, хочеться масу створити із своєї писанини, мовляв, бачте, яка яка гендзьована, пишу пачками і тачками, а ВИ хто - мізер, Уговтайтеся, Ви ж непогано пишете ...
От, Ви хочете щоб все на тарілочці, і правильно...а мені дійсно приснилась стежка, яка вела в туман, а там все непевно,а ранок все розчинив, залишивши осадковий спогад.
І навіть без оцінок 50 прочитань.
Оленко, мабуть, я не правий, що ось так, з наскоку, навалився на ваш витвір. Попередні Ваші вірші були такі вишукані, і граматично, і стилічно ... Не спішіть, облюбуйте свій твір. Доти, доки Вам особисто він не сподобається. Не ображайтеся на мою критику ...
Та що Ви, пане брама, за які образи може йти мова, якщо то мій писарський досвід вкладається в не повних п'ять років, до того складала тільки звіти до налогової(як пп).
олена гай відповів на коментар OlgaSydoruk, 19.07.2017 - 23:12
ой, не знаю в якому то житті станеться
олена гай відповів на коментар Хуго Иванов, 25.04.2017 - 15:19
Жил-был мальчик. Он каждый год любил новый цветок, он разговаривал с ним, шептал стихи,сочинял сказки,поливал его,пел песенки, но когда наставала ночь, вся красота цветка:пышность цвета, величие ростков, никла и пряталась в бутон. И тогда мальчик чувствовал сябя одиноким и вглядывался в яркий лик луны, и не догадывался, что этот лунноликий цветок на звездной поляне для него лелеяла одинокая девушка,и всегда, вглядываясь в лунный бутон, она думала, что встретится взглядом с тем единственным, которому отдаст свое сердце(читая смайлики задом на перед)
|
|
|