Стань на підвіконня, викинься з вікна
Забудь все, що сказала тобі вона
Всі слова були зайві - нічого не значать вони
Стри пам'ять - ковтком нової води
Викинься з вікна, залиш слід на землі
Відправ до біса все, вони порожні нулі,
які нічого не винні тобі. Не став їх поряд з собою,
відправ, прожени рукою, їм ніколи не бути з тобою
Викинься з вікна, і падаючи думай
Чи ти зробив правильно, чи тебе обманули
Ти вже пригнув, нічого назад не вернеш
і тільки, силою, тебе - із землі забереш
Викинься з вікна. Спробуй полетіти
набравши висоти, швидко, двигун починає горіти.
Вогнище, іскри, летить далеко у даль, твій літак
Він впаде, помре, пір'ям розлетиться птах
Викинься з вікна. Закрий вікно,
забий, забетонуй, нікому не кажи де воно було.
Відкривай тільки двері, ключі залиш біля стелі,
Вони вийдуть, і вбються - в гострі скелі
Залиш те вікно і слід, коли ступиш у новий світ
Забудеш усе, та пам'ять - нагадає чому ти зблід
Ти не повернеш нічого назад, над життям панує страх,
злоба, ненависть, смерть і залишиться тільки твій прах.
"ти вже стрибнув"; про вікна й двері кажуть: "відчиняти, зачиняти"; тема ризикована. ризик в тому, що неврівноважені особи могли б тут побачити романтизацію суїциду. не показано зворотного боку медалі: кров, тельбухи, потрощені кістки замість того, що було людиною
