У горах де наші судини..
Де Мавки колишуть красу.
В блаженному Сні Буковини,
На землю прийшов Івасюк.
Як лицар зійшов козаченько,
Від сну нас тоді розбудив.
Вкраїни дитя… - соловейко,
Чужинців до сказу дражнив.
Словами Русиноньку славив,
Піснями ж її боронив.
Та вирвали серце шакали,
За те, що для світу явив.
І плакало небо і схили,
Слізьми бог Украйну умив.
За те КаДеБісти убили…
Що надто її він любив.
Весна у дібровах на дворі,
Там знову чугайстри в гаю.
І промені гріють узвори,
Без нього… він в божім Раю.
Музична душа України,
Естради вкраїнської птах.
Душевні пісні солов’їні,
Вже звідти… несеш по світах!
