Читаєш мою душу між рядків,
Мої слова, несказані, але прожиті…
Життя моє надвоє розділити
Ніхто, крім Тебе, досі не зумів.
Читаєш моє серце по складах,
Із пауз заспіваєш нову пісню,
Зі смутку залишились лиш обрізки, -
Розсиплю їх по пройдених стежках.
Читаєш мої очі поміж сліз,
Між поглядів побачиш щось глибоке,
Що помічає тільки Твоє око,
Коли повіки опустились вниз.
Історію читаєш поміж днів,
Поміж років розсипані хвилини,
З’єднаєш моє вчора, завтра й нині
В Твоє тепер і на віки віків…
Прочитане моє життя цілком,
Остання крапка. Та Твоє тире –
Ти Автор, й Твоя проза не помре,
Ти написав мене Своїм пером…
2011