Я любов відпускаю, мов світло,
Хай летить у серця, де ще тьма.
Там промінням заграє привітно,
Краще любові в світі нема.
Доброту відпущу вслід любові
У поля, у степи, у моря.
Заколишуться віти вербові,
І зігріє бродягу зоря.
А ще вірність пущу я по світу,
Щоб летіла до краю землі.
Хай зима переродиться в літо,
І у гавань прийдуть кораблі.
Відпущу також щастя в дорогу,
Біжучи, щоб спиняло вітри.
Ще молитву відправлю до Бога,
У небесні і чисті світи.
Не прошу у замін я нічого,
Лиш веселки стійкі кольори,
Щоби душі єдналися з Богом
І забули стежки до війни.
Я любов відпускаю від себе,
Хай летить у серця, де ще тьма
І зігріє промінням, де треба –
Краще любові в світі нема.
