ЗІБРАВСЯ КОЗАК У ДОРОГУ… (Пам’яті героя Небесної Сотні Едуарда Гриневича)
Зібрався козак у дорогу –
Його побратими чекають…
Бабуся тамує тривогу,
Онука на смерть не пускає:
– Куди ти, рідненький, куди ти?
Залишся удома, дитино!
Там страшно, там можуть убити!
– Бабусенько, там – Україна!
Стають українці до бою
Супроти ганебних кайданів.
Ми теж українці з тобою,
То ж місце моє – на Майдані!
Старенька заламує руки,
Бо серцем відчула бабуся,
Що бачить востаннє онука…
Пішов він… та й не повернувся…
Загинув від пострілу ката –
Лишилась родина невтішна,
Без нього зажуриться хата,
Заплаче під хатою вишня…
В твоїй синьоокій Волині
Вшанують тебе, Едуарде!
…А кача пливе по Тисині…
Твій подвиг, козаче, не марний!..
Майдан став твоїм полем бою
За гідність і честь в Україні.
Небесної Сотні героєм
Ти в пам’яті будеш віднині.
……………………………………………………………………………………………… …………..
Гриневич Едуард Михайлович (31 травня 1985, с. Деревок, Любешівський район, Волинська область — 20 лютого 2014, Київ) — громадський активіст, член партії ВО «Свобода». Герой України. Боєць «Волинської сотні» Едуард Гриневич довгий час зростав і виховувався у сім'ї без батька, звик у житті досягати всього сам, був наполегливим і цілеспрямованим. Навчався у Любешівському технічному коледжі. На момент смерті Едуарду було 28 років. На Майдан він їздив тричі. Коли, вилікувавши вдома грип та ангіну, востаннє зібрався в дорогу, бабуся стояла на
дверях і не пускала. А він таки поїхав, бо вважав це справою честі та гідності. Востаннє прибув у Київ 16 лютого, а вже за чотири дні куля снайпера обірвала його молоде життя.
Вірш опублікований у книзі "Поетична енциклопедія. Герої Майдану". Івано-Франківськ 2016
Не тільки на Волині, Тетяно, на всіх поминальних службах, у нашому маленькому Храмчику, батюшка
вичитує імена Небесної Сотні, і Едуарда, Сашка, Людмилу.... теж.
