Притихла хурделиця в тихому сні,
Мороз- морозенко у вічі всміхнувся,
Там сонечко любо вляглось на вікні,
День Божий святковий проснувся.
Виспівують дзвони стареньких дзвіниць,
Осанну Дитятку- Рожденному Богу,
Молитва свята межи всіх таємниць,
Потоком людським Йому встелить дорогу.
Христос Народився! Славімо Його!
Славімо! І днесь, й повсякденно, та вічно,
Хай віра торкнеться до серця твого,
Хай правда в душі запанує довічно.
Дитятко Господнє на землю зійшло,
Родилося людству в святім Вифлеємі,
Любов і добро... надію несло,
Для цілого світу у слові буденнім.
Прислухайся люде! - Не вічне життя,
Вся вічність у небі із Господом- Сином,
Стри війни і смерть, весь біль із буття-
Ми діти Його, будьмо людом єдиним!
ГАРНО, ТАК І ХОЧЕТЬСЯ ПІД ЗАХИСТ ГОСПОДНІЙ І ПО ЗАПОВІДЯХ, НЕ ВІДСТУПАЮЧИ НІ НА ЙОТУ... ЩОБИ РАЗОМ... І ВСІМ МИРОМ... БУВ БИ РАЙ... ТОЙ САМИЙ... ВТРАЧЕНИЙ.