Не сніг під берцами солдатськими рипить,
То гільзи стрелені пищать негарно.
Залазки грюкають, щось рація тріщить, -
Печальна музика війни… печальна…
Гуде літак, свистить снаряд,
І громом з неба пада щось вороже,
Крик, вибух, постріл, шарудіння, мат, -
Не схожа музика війни на музику… не схожа…
Але оцими звуками наповнена земля,
Затвор, патрон, приціл, пора стріляти!
І знову тишу прорізає музика страшна,
І знову музика війни тут починає панувати!
Симфонія атаки почина лунать!
Злились в єдино всі печальні та убивчі звуки!
«Вони у наступ - ми готові захищать!»
І вже на зброї грають не одні умілі руки…
Ворожі два оркестри грають водночас!
Які мінори та які мажори?!
Тональність й розмір заміняють міць і страх,
У миті тиші зводяться затвори…
Цю «музику» ти пронесеш крізь все життя,
Ти будеш її навіть вдома чути!
І навіть якщо скажуть: «Все. Війни нема.»
Її не зможеш ти навік забути!
Вона приходитиме мовчки в снах,
Вона являтись буде хоч на кожнім кроці!
Щось засвистіло, всі на землю, жах,
А то лиш скрип коліс на повороті…
Страшна ця музика війни ….страшна,
Печальна музика війни …печальна,
І не важливо є війна тут чи нема,
Не сніг пищатиме під берцами негарно…
08.01.2017
