Зима. Сніг. Мороз. Ожеледиця.
Хтось був необережним і впав.
Хтось, перед людьми.
Хтось, перед Богом.
Храм. Тепло. Затишок. Тиша.
Хтось молиться для людських вух.
Давно завчені слова.
Хтось молиться тихо і слізно,
запинаючись у словах і плутаючись
у думках.
Кохання. Гаряче. Щире. Вірне.
Хтось цілуєтсья на публіці й
затискає в обіймах кохану/го.
Хтось мовчить... Дивиться в очі.
Слухає спільну тишу...
Розуміє. Бачить. Чує.
Емоції. Нестримні. Палкі. Непідвладні.
Хтось дарує розкішні подарунки- одяг,
прикраси, квіти, автівки.
Хтось дарує розуміння, підтримку,
щирий сміх, тепло рук й приємні дрібниці.
Бог. Єдиний. Всемогутній.
Справедливий. Люблячий.
Хтось ходить до храму.
Хтось має храм у собі.
Розкоші- нетривалі.
Простота- вічна.
Тіло- тліє.
Душа- жива.
Слова- лиш звук.
Діло- важливіше.
Мало хто підіймає руки до Бога.
Багато кому простягає руку Бог.
Життя- це вічна боротьба
з Дияволом... або Богом.
Бог- це лікар душі,
Але охочих одужати небагато.
Хтось живе для себе.
Хтось для Бога.
У кожного свої цінності й своя дорога.
Браво! 
Читатиму Вас віднині. 
Оригінально... 
