Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лєна Дадукевич: Що в світі вічне? - ВІРШ

logo
Лєна Дадукевич: Що в світі вічне? - ВІРШ
UA  |  FR  |  RU

Рожевий сайт сучасної поезії

Бібліотека
України
| Поети
Кл. Поезії
| Інші поет.
сайти, канали
| СЛОВНИКИ ПОЕТАМ| Сайти вчителям| ДО ВУС синоніми| Оголошення| Літературні премії| Спілкування| Контакти
Кл. Поезії

  x
>> ВХІД ДО КЛУБУ <<


e-mail
пароль
забули пароль?
< реєстрaція >
Зараз на сайті - 1
Немає нікого ;(...
Пошук

Перевірка розміру



honeypot

Що в світі вічне?

Що в світі вічне?
(філософський віршований роздум)

Що в світі вічне? 
Не любов.
Любов – потужний вітру подих,
Всім дмухаючи впоперек шляхам,     
Підступно починаючись 
З незнамо де і невідомо з чого,
Попутним людям вперекір,     
У темінь чи в світанок зносячи дахи,
Ламаючи людей, їх долі, і достаток, волю,
І перекроюючи їх протоптані шляхи…
І носить по морях безпомічні вітрила…
Підступно нині дме,                         
А завтра – штиль…
Така ї доля незавидна…   
Та і чи є вона?.. 

Не шквал сердечних почуттів. 
По ночах океан бушує люто,
Каміння розбиваючи у пил,    
Казок розкидує чарівні миті
По всіх усюдах по землі,
А завтра Сонечко прогляне через хмарку
І світлий день опуститься з небес,
Й спокоєм дихатимуть хатки,
І люди змучені у них…
Що серця почуття – штормлять сьогодні, 
А завтра  дивишся – усе дарма…
І в піднебессі знову запанує мир 
Й спокою тиша…  Підступна дивина…           

І не мить творча , не натхнення.
Коли, із чого, і чому
Беруться чудасії у цім світі,
Чаклують мрії і до життя звуть,
Зароджують проникливі слова, 
Чи звуки, магією сильні,
Вперед всіх кличуть за собою, вперті,
Настирно у виску пульсуючи іскрою, 
Надію вірную у подруги беруть
І перетворюють весь світ на рими звуків?
Не пізнана дороги їхня суть:
Іти убрід, чи як керує течія,
І  хто у кого службу служить : 
Натхнення, творчі миті чи життя?
Натхнення нині є, 
А завтра – треба борщ зварить…
Дорога без початку і кінця… 
Таке реальнеє життя…

І не сім’я, не штампів паперові узи.
У кожного дорослого, чи ж то в дитя
Свій світ, і свої власні очі в нім,
І свої побажання що до власного буття,	
Проекти, плани, стан і забуття…
І має право кожен сам
Творить історію свого життя.
Це правда. Так банально все і є.
Папір з середини світ наш 
Змінить не може, ні порвать,
Не вирве з тіла спраглу душу 
І на шматки не розірве, не роздере,
Сім’я – лиш добровільна наша згода 
На те, що ти – то ти, а я – то я,
І рахуватись з цим на парі метрах,
Допомагаючи по мірі сил своїх 
Один одно́му лиш взаємно…
 І не інше…
Папір - сьогодні є, 
А завтра – ти «Накінець його/її зустрів»!
Не бозна що, як видумали собі люди добрі,
Не вічне все це … 

І не книжнії слова.
У кожного своя до серця віра,
Свій поклик у душі, й своя пітьма.
Що миле серцю одному – 
Другому є наруга,
І велич серця інша, і душа…
Із букв таких простих 
Не скласти закон міці  
Один на всіх,  
Бо книжка в кожного своя.
 Комусь «гоно́ром» честь послужить,
Комусь лиш «зась до гаманця»,
А хтось «лиш моє не чіпайте»…
А з букв подібних всі слова…
Сьогодні – ти один на сотню,
А завтра – сотнями борня…
Не вічні букви і слова.

І не фотографій ве́личні моменти.
Що фотографія – застигла мить,
Що вирвалась, як куля, із руху вічного життя,
Дурманить думку, кличе спогад, 
І часом пам’ять знов замилює сльоза… 
А вирвана з життя фотографічна мить пішла,
Ні до, ні після – вже її в житті нема…
Не примха це, не забаганка, і не спроба,
Хоч як магічна й неповторна мить –  
Спинити вирваная мить не може 
Махіну вічную життя.
От зараз , у цю мить –  ще є,
А поруч глянеш – вже й нема…
Все ніби було, та усе якась … брехня…
Не вічна фотографія життя.

Й не дружби вірної часи.
Та й є чи взагалі та вічна дружба
Так запитаю щиро я в людей?
Хто похвалитись може з нас,
Що не згубилось дружби щирої вітрило,
Гуляючи життєвим морем невпопад,
І через все життя  майнуло
Компа́са вірного шляхом,  
Не зза́здростілось, й не забулось,
І не розбилось, й камнем не пішло на дно?
Так,  дружба – це є досконалість,
Що лиш жива, як виключення з правил…
Сьогодні дружба є,
А завтра – як обвал… 
Не безпідставний життя план,
Слід друга канув в пляшці коньяка… 

То є щось «вічне» в світі??
Та певно ні… 
Хоч прагнем дуже цього ми… 
Життя – це мить, що завжди в русі:
Тому й не є незмінною вона,
Тому і не спини́ть життя…
І моря клич, і спів зірок, 
Кохання справжнє на Землі,
І в домі затишок й тепло,
Й дерев листочки пурпурові – 
Усе не вічне, хоч все вічно бачим ми.
Сьогодні, в цю хвилину  – є,  	 
А завтра дивишся – нема…
Усе це мить у русі вічному буття,
Цей вічний рух і називається  життя  
І вічний він у світі…   
          
13.10.2016 

ID:  695728
Рубрика: Поезія, Філософська лірика
дата надходження: 21.10.2016 01:16:54
© дата внесення змiн: 21.10.2016 01:16:54
автор: Лєна Дадукевич

Мені подобається 5 голоса(ів)

Вкажіть причину вашої скарги



back Попередній твір     Наступний твір forward
author   Перейти на сторінку автора
edit   Редагувати trash   Видалити    print Роздрукувати


 

В Обране додали:
Прочитаний усіма відвідувачами (684)
В тому числі авторами сайту (18) показати авторів
Середня оцінка поета: 5.00 Середня оцінка читача: 5.00
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..




КОМЕНТАРІ

Серафима Пант, 02.11.2016 - 22:24
З кожним пройденим рядком невічностей все більше хотілося посперечатися..., але ж Ви праві, хоча не у всьому. Є вічне - це пошук: пошук вічної любові, сердечних почуттів, пошук джерела і миті натхнення, пошук життєвої дороги, пошук мудрості, пошук яскравості, пошук розуміння...і він неспинний, адже все те, про що Ви написали зникає, тому єдине ВІЧНЕ - це пошук

flo31 12
Люблю таку тематику
 
Лєна Дадукевич відповів на коментар Серафима Пант, 02.11.2016 - 23:15
знайшлась споріднена душа friends
так, життя - це рух, постійний і ... безнадійний в своїй нескінченості, незавершеності, і постійній зміні... в своєму пошуку ... це певно і є справжнє життя... хоча всі ми прагнем накінець!! ось-ось !! знайти це єдине у всьому світі справжнє щастя... і поставити на всьому жирну крапку... apple
 
Георгий Данко, 21.10.2016 - 13:11
12 Гарне філософське тлумачення нащого буття! Мені сподобалось. give_rose give_rose give_rose З повагою, Г.Д. 23
До теми:
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=687906
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=689648
http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=443459
У останньому вірші подивіться коментарі, там є багато цікавого.
23 23 23
 
Лєна Дадукевич відповів на коментар Георгий Данко, 21.10.2016 - 23:49
Георгій, дякую friends 16 16 16
 
дякую ) 16 16 16 give_rose
 
Все відносне,і вічність теж! 12 give_rose
 
Лєна Дадукевич відповів на коментар Анатолій Волинський, 21.10.2016 - 23:31
гм... дуже цікавав думка biggrin friends 23
 
grower, 21.10.2016 - 01:53
в останньому епізоді про життя пишете "вона". "життя" – середнього роду; в передостанньому "ззаздростілось" – такого слова не існує; твір монументальний; в першому "незавидна" – русизм; в третьому "не пізнана дороги їхня суть" – тут синтаксична плутанина, не зрозуміло що не пізнано: суть? а до чого відноситься "їхня": до доріг чи до суті? неправильно збудоване речення; в четвертому "зсередини" певне; далі там "нарешті", а не "накінець"; в п'ятому "то иншому – наруга"; в сьомому "в пляшці коньяку"; твір гарний
 
Лєна Дадукевич відповів на коментар grower, 21.10.2016 - 23:30
дякую, обов"язково гляну на днях (я зараз з часом зараз в поганих стосунках biggrin ) friends give_rose
 

ДО ВУС синоніми
Синонім до слова:  Новий
Enol: - неопалимий
Синонім до слова:  Новий
Под Сукно: - нетронутый
Синонім до слова:  гарна (не із словників)
Пантелій Любченко: - Замашна.
Синонім до слова:  Бутылка
ixeldino: - Пляхан, СкляЖка
Синонім до слова:  говорити
Svitlana_Belyakova: - базiкати
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ви
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Под Сукно: - ти
Синонім до слова:  аврора
Ти: - "древній грек")
Синонім до слова:  візаві
Leskiv: - Пречудово :12:
Синонім до слова:  візаві
Enol: - віч-на-віч на вічність
Знайти несловникові синоніми до слова:  візаві
Enol: -
Синонім до слова:  говорити
dashavsky: - патякати
Синонім до слова:  говорити
Пантелій Любченко: - вербалити
Синонім до слова:  аврора
Маргіз: - Мигавиця, кольорова мигавиця
Синонім до слова:  аврора
Юхниця Євген: - смолоскиподення
Синонім до слова:  аврора
Ніжинський: - пробудниця-зоряниця
Синонім до слова:  метал
Enol: - ну що - нічого?
Знайти несловникові синоніми до слова:  метал
Enol: - той, що музичний жанр
Знайти несловникові синоніми до слова:  аврора
Enol: - та, що іонізоване сяйво
x
Нові твори
Обрати твори за період: