Біографічно-історичний монолог княгині Ольги (за мотивами "Праматері")
Я – Прекраса, донька Броніслава та Русави, онука Аскольда, князя Русі та сина Божого, що хрестився у Візантії та віру в Творця проповідував люду темному.
Дівчина, привезена до града Кия з Тмутаракані, яка провела своє дитинство у злиднях, втративши батьків, братів і сестру. Свій біль, свої страждання я не розповідала нікому, сховала їх у серці та не відкривала його нікому. Знайдена княжичем Ігорем на переправі, я покинула свій дім та подалася у його рідний край, щоб знову привести Аскольдів рід до влади.
Я – Ольга, чиє ім’я означає «свята, дарунок долі», єдина кохана, світ очей, душа князя Ігоря, його єдина любов і опора. Його правиця, вовчиця, стожар душі його. Дружина мужнього гридя та правителя, сина Дажбога, онука Рода. Дівчина, чиє серце жило коханням до свого чоловіка.
Мати трьох синів-соколів : Володислава, Святослава та Улеба, нащадків давнього та щасливого роду Кия! Їхня підтримка, наставниця, берегиня. Мати, що вимолила дітей у Всевишнього!
Я – вдова, що втратила старшого сина та чоловіка. Зранена, спалена, спустошена, пронизана стрілами турчинів, скинута з неба на землю своїм болем і печаллю. Я – вогонь, що впав з неба на голови зрадників та убивць князя Ігоря та спалив їх до тла. Буря, що прийшла з далеких земель і знищила все на своєму шляху.
Я – княгиня Ольга. Перша жінка-правителька Русі. Мати князів Святослава та Улеба, язичника та християнина. Хрещена у Візантії, принесла віру до серця Русі та проповідувала її до кінця днів своїх. Я ні перед ким не схилила голови, нікому не цілувала руки та подолу. Я стала сонцем і місяцем понад своїми ворогами, не маючи жалю до них.
Я – наставниця своїх онуків : Ярополка, Олега та Володимира. Праматір майбутнього хрестителя всієї Русі, князя понад князями, рівнею якому буде лише Сонце та Місяць.
Я – Ольга, що постаріла за один рік на тьму. Перша жінка-правителька Русі. Княгиня, що стала вогнем, чиє серце схоже на камінь. Християнка, яка жорстоко помстилася кривдникам. Ольга, чиє ім’я житиме вічно.
если Вы заговорили о истории, то:
• Более 13 тысяч лет тому назад произошла Гиперборейская катастрофа: война между Атлантидой и Даарией. До катастрофы Cлавяно-Арии жили в Гиперборее (Даария), после нее начался их исход двумя потоками: один на Польшу-Литву-Беларусь, другой - за Урал. Аркаим (вблизи Красноярска) - следы того переселения. До Индии Славяно-Арии дошли к 2000 году до Рождества Христово. Часть их осталась в Большом Туране, откуда в 9-м веке до Р.Х. эта часть Славяно-Ариев переселилась на Волгу, потом пришедшие Гунны (точнее – Хунну) оттеснили их на Северное Причерноморье (вместе с Готами). Здесь они создали государство Роуськолоунь. После гибели Буса (Божа) Белояра и его 70 сыновей в 4-м веке по Р.Х., Роусы основали град Киев на Непре (Днепре). Позже была Великая Боулгария, затем Хазарский (Руський) Каганат. После были Дир (Грек), три Аскольда и Рюрик с последователями…….Киевская Русь до Уральских гор, а за ними – Великая Тартария!
(Аскольда и Дира убил Вещий Олег и молодой сын Рюрика Игорь, тем завладев Киевом...Ольга была женой Игоря)
История об убийстве князей Аскольда и Дира встречается во всех учебниках истории. Многие исследователи приходят к мнению, что Дир - это, скорее всего, титул...
В некоторых источниках упоминается о происхождении княгини Ольги со знатного рода, скорее всего, она была дочерью какого-то боярина. Другие источники считают, что, она была дочерью либо родственницей воеводы Свенельда. А третье думают, что, возможно, Ольга была родственницей вышеупомянутого Аскольда.
Произведение построено на некоторых фактах-предположениях об Ольге, Игоре и других исторических личностях (перед его написанием было прочитано немало произведений разных писателей, интернет-ресурсы и книги, связанные с историей). Но с Вашим мнением я полностью согласна))
