Ларисі Дудці
****************************
Толока дніпрових птах…
Зима застудила воду,
Встеливши замерзлий шлях,
Танцюючи криловодом.
Небесна криштальна синь
Ледь чутно мене благає:
“Спочинь, не злітай, спочинь!”
І кригою крила крає.
Толока дніпрових птах…
Тут сестри одвічність й плинність
Застиглії у думках
Про їхню різноєдиність.
І гамір луна Дніпром,
І вир-криловід шалений
Кресає крила крилом -
Так, ніби й не було мене.
24/01/2018
