Взяв Лукаш сопілку в руки,
Полились чарівні звуки,
Мавка закохалась в Лукаша…
У танок пустились зорі,
Хмари наче хвилі в морі,
Бігли огинаючи ковша.
Звук сопілочки лунає,
Бо Лукаш її кохає,
На узліссі Мавка жде його…
А Лукаш летить і грає,
Його Мавка чари має,
Бо обрала Лукаша свого…
А сопілка знову грає,
Веселить, то серце крає,
В небі Місяць виглянув з-за хмар.
Пригорнулась Мавка ніжно,
Грай коханий, просить слізно,
Хай ця пісня буде мені в дар.
І сопілка знову грає,
Серце Мавці звеселяє,
Певно така доля в них обох.
Яка гарна із них пара,
Він – сопілка, вона - чари,
Їх з’єднав навіки певно Бог.
З Святом Вас!!! 
