СЦЕНА 4
Ісмаель і Фенена
ІСМАЕЛЬ
Фенено!.. О, моя люба!
ФЕНЕНА
Коли йде помсти згуба,
хто каже про любов?
ІСМАЕЛЬ
Змучена! О, ще більш
прекрасна очам моїм тепер ти сяєш,
ніж в Вавилоні, де з Юдеї був послом я!
Рятувала мене з в’язниці, хоч це було й згубно,
не дратувала тебе заздрість і підозра Абіґаїлі,
котра з любов’ю ждала мене кругом!..
ФЕНЕНА
Ах! Тільки спогад!.. Нині
я рабиня!..
ІСМАЕЛЬ
Та я тобі на волю
відкрити хочу путь!
ФЕНЕНА
Згублений!.. Зламаєш
священний наказ!
ІСМАЕЛЬ
Йдімо!.. Для мене ти зламала також...
Йдімо! Шлях для тебе мої груди,
шлях для тебе мої груди
зроблять крізь численні...
СЦЕНА 5
Абіґаїля (з декількома воїнами) та інші
В той час, коли Ісмаель намагається відкрити потаємні двері,
з мечем в руці входит Абіґаїля у супроводі декількох
вавілонських воїнів, одягнених у єврейський одяг.
АБІҐАЇЛЯ
Звитяжці, храм узятий!
ІСМАЕЛЬ і ФЕНЕНА
(злякано)
Абіґаїля!..
(Абіґаїля раптово зупинилася, впізнавши в них двох закоханих
і, звертаючись до Ісмаеля, вигукнула з гіркою посмішкою)
АБІҐАЇЛЯ
Бравий вояк! Кохання
він тільки зброю знає?
(до Фенени)
У серці шал бажання
ця ось ассирійка має!
(злісно)
Чий Бог врятує? Стане вам
могила як постіль умить...
моєї помсти вже блискавка
висить над вами, над вами висить!
(Після недовгої паузи бере за руку Ісмаеля і каже йому півголосом)
Я ж люблю так...... серце й корону
я б на тебе все поміняла!
Бо любов ця моя бездонна
життя чи гибель (життя чи гибель) несе тобі.
Ах, народ твій я б врятувала,
щоб мене ти, (щоб мене ти) полюбив!
Я ж люблю так...
Бо любов ця моя бездонна
Я ж люблю так...
Ах, народ твій я б врятувала
Щоб любив.
Ах! Щоб мене ти полюбив!
Щоб любив.
Ах! Щоб мене ти полюбив!
Щоб любив, щоб любив.
Ах! Щоб любив.
Ах! щоб... Ах! Щоб любив.
ІСМАЕЛЬ
О, ні! Життя я тобі вручаю,
дати ж серце я не можу;
я щасливу лиш долю знаю,
тож я за себе, я за себе не боюсь.
Плачем тебе моїм тривожу –
за народ мій я борюсь.
Плачем тебе моїм тривожу –
Ах! я борюсь.
Плачем моїм тебе тривожу –
Ах! я борюсь.
Ах! за народ мій я борюсь.
Ах! за народ мій
Ах! я борюсь.
Ах! Я. Ах! Я борюсь.
ФЕНЕНА
Ах! До тебе мої благання,
сущий Боже, тебе чую,
не за себе в час страждання
я до тебе так молюсь –
свого брата лиш рятую,
ну а я з плачем лишусь!
Свого брата лиш рятую,
ну а я з плачем лишусь!
Ну а я з плачем лишусь!
Ну а я з плачем лишусь!
Я лиш з плачем! Ах!
