Вечірня втома спадає на плечі
Сонце сховалось за неба край,
Прошу тебе,пробач мене за втечу -
Я вже далеко,тож не шукай.
В країнах ілюзії і обману
Де сотні і тисячі різних облич,
Ти давно заслужив собі пошану,
Тож вдавати кохання досить,облиш.
Я пішла не повернеш нічого,
Не допоможуть і твої пісні.
Без довіри не вернеш нікого,
Пусті обіцянки для себе лиши.
Спасибі за той час,що були ми разом
І досягали приємних вершин,
Та зараз викликаєш у мене відразу,
А я так просила: "Ну не бреши".
Я зробила свій вибір давно
Наші шляхи вже тепер паралелі,
Ось! Ну ось!Нарешті воно.
Нарешті для мене,відкрилися двері
