Я була на порозі,
я по краю ходила.
Я її упізнала.
Я їй в очі дивилась.
А вона посміхалась
і тихенько раділа,
що уже дочекалась.
...А мене врятували.
Відтягнули від краю.
А вона аж скипіла,
а вона засичала -
Що, ідеш? То й іди!
Я тебе дочекаюсь.
Ось і знову по краю
Я іду, мов по нитці.
Ой, які ж бо страшнючі у неї зіниці!
Та невже це не сон?
Та невже це не сниться?
Я по краю іду,
по натягнутій нитці.
І я чую ефір,
він гримить водоспадом.
Я по краю іду.
Я не впаду! Не впаду!!!
Не дивися на мене,
не радій запопадом.
Я по краю іду -
Я не впаду! Не впаду!!!
18.01.2008.