Добрії люди
І бувають у житі такі «добрі люди»...
Тебе другом назовуть, а потім обсудять.
На гостини позовуть, будуть частувати,
А позаочі про тебе будуть пліткувати.
Будуть тебе вихваляти, до землі стелитись
І словами голубити, й думками ділитись.
Будуть братом своїм рідним тебе називати,
І у вірності клястися, й успіхів бажати.
І присплять тебе добряги, заздрістю укриють,
І осудять між людьми, брехнею умиють.
І коли ти їм повіриш, що так тебе люблять,
Вони ж добрістю тебе своєю погублять.
Не судіть ви тих добряг – нещаснії люди.
За них Богу помоліться. Хай їх Бог і судить.
