«Останню сторінку в блокнотнім листку
Тобі я присвячую в тузі.
З рядків не відчуєш, як вірно люблю,
Як сумно без тебе, без друзів.
У літньому потягу шум, духота,
В загальнім вагоні тхне пивом.
Приїхав туди, де вирує війна,
Де друг мій під «дембель» загинув.
Тобі не сказав цього, не хвилював,
Щоб думала – знову в «резерві»,
То ж вдруге тобі безсоромно збрехав,
Здали трохи стомлені нерви.
Вернуся, чекай, цей блокнот принесу,
Не майся, мов птаха у клітці.
Пробач, бій почався…» Блокнот їй везуть
З листом на останній сторінці.
