На своїх крилятах ластівки
До нас тепло весняне принесли,
Гніздечка причепурюють свої.
Чарівну пісню подарують солов"ї,
Шпаки підспівують, виходить справжній хор,
І голуби воркують про любов.
А непосидючі горобці
Й синички нині у турботах всі.
Піклуються про діточок як слід,
Бо ж треба їм продовжувать свій рід.
Лише зозуля все собі кує,
Та підкидає у гніздо чуже
Яйця - своїх майбутніх пташенят,
Щоб хтось їх виховав,та тільки не вона.
Літає та усе ку-ку, ку-ку,
Комусь літа рахує в холодку.
Напрошується висновок такий:
Хтось дбає про сім"ю та про дітей,
Комусь би веселитися й гулять.
Коли би віку в самоті не доживать.
