Ліс, галявина, у звірів
Зібрання розпочалось.
Лев сидить посеред кола
Та шукає все когось.
Кріт пропав, кудись подався
Та про це нема молви.
Мабуть землю мірять взявся
По завданню голови.
Лев дав слово секретарці,
Секретарка в нас сова,
Ген розумна та пихата
Ніби віце-голова.
Встала, чемно обтрусилась
Зачитала із листа
Вслух вона порядок денний
Лев сказав голосувать.
Коаліція прийняла
Все пакетом і в цей раз
Опозиція зітхнула
Вона немічна у нас.
Почали гайок ділити
Леву дали більше всіх
Він у нас тварина горда
І не поважає сміх,
Коли з нього хтось глузує
Може голосно ревнуть
Навіть з зібрання призвірно
Може кожного попхнуть.
Леву служать всі шакали
Та смердючії тхорі
Потирають тихо лапи
Хочуть також мать землі.
Всі отримають і цей раз
Бо вони при владі в нас
Кожен хоче лизнуть лева
Бо з них кожен … лоботряс.
За це лев їх поважає
Гладить всіх по голові
Гарну він команду має
Завдяки своїй сові.
Та сова прикрила очі,
Придивляється до всіх,
В голові собі міркує,
Як би взяти більш ніж в них?
Чом же в мене мало внуків,
І дітей так мало чом?
Так би й їм дала ще трошки
Тай оформила бігом.
Так як наш койот приблуда:
В нього внук ось-ось родивсь -
Враз отримав він ділянку
Та з кротом кудись подівсь.
Мабуть міряє вже межі,
Щоб ніхто не захопив
Кріт йому допомагає
Бо йому той заплатив.
Опозиція зітхає:
Де-юре́ вона пустяк
Її глоси – насмішка,
І приймуть рішення так,
Як розкаже Лев поважний
Коаліції своїй
І прості звірята в лісі
Не отримають землі.
Час іде, роки минають
І нічий уже гайок,
Став він цвинтарем місцевим,
За горбочком там горбок.
Революція порвала
Всіх пихатих в пух і прах
В центрі там могилка лева,
У шакалів - на горбках,
У сови попід дубами,
У койота у кущах.
Всі отримали ділянки,
Як хотіли, як могли.
Тільки їм земля не мила
Вони в неї полягли.
Довго звірі їх терпіли
Врешті їм здійснили крах:
Їх порвали, потопили,
Посадили в зоопарк.
Хто в клітках, а хто-не з ними
Той в бігах, або притих,
Деяких повибачали,
В основному молодих.
І живуть тепер спокійно,
Голова у них – ведмідь
Він добряк, господар гарний
Стало в лісі добре жить.
Байка ця усім покаже:
Ті, хто жадні до землі -
Дуже скоро в неї зляжуть,
Які б хитрі не були.
