Як то скоро час летит
Від єдних до других свєт
Дні летєт, як шроти
З хати до роботи,
З роботи до хати
За ним сє не вгнати…
Лиш вчора був понеділок
Вже й тиждень минає ,
Сюда-туда, туда-сюда
Так час і спливає…
Спливає, як вітер дує
Ніби був й нема,
Не зловити го руками
На дворі весна.
Скілько було вже тих весен
Скілько було всьОго,
Скілько води вже стекло
Не забути тОго.
Щось залишит собі пам’єть,
Що їй до смакУ,
Ну а решта пірне в воду
В глибоку ріку,
В ріку часу , що тече
Повз нас й разом з нами
Слава Богу, що плинем
Ще між берегами .
Борсаємсє в тій ріці,
А води течут
Нас з собов за тов водов
В дальню даль ведут.
А хочетьсє би ріка
Була тихим морем
Зупиниласє в час добрий
Не здибалась з горем,
Не здибалась із журбою,
Із сумними днями,
Щоби час той, добрий час
Все був разом з нами.
Як то скоро час летит,
Чомусь скоро, люди,
А Землє собі кружлєє
По Всесвіту всюди...
15.03.2016 р.
Подобається Ваша манера письма. Це навіть не діалектизм, а, певно, вербальна сакральність оточення. Підкупає. Хочеться повертатися на Вашу сторінку щораз. Щасти.
Олекса Терен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую за відозву. Просто так розмовляють в моєму рідному селі на Тернопільщині. Гриць Драпак ( сусід за 9-ть км. від мого села ) читає гуморески " по нашому ",я ж вирішив деколи писати й вірші на мові малої Батьківщини. Приємно ,що комусь приємно.
Просто так розмовляють в моєму рідному селі на Тернопільщині. Гриць Драпак ( сусід за 9-ть км. від мого села ) читає гуморески " по нашому ",я ж вирішив деколи писати й вірші на мові малої Батьківщини. Приємно ,що комусь приємно.
