Як то скоро час летит
Від єдних до других свєт
Дні летєт, як шроти
З хати до роботи,
З роботи до хати
За ним сє не вгнати…
Лиш вчора був понеділок
Вже й тиждень минає ,
Сюда-туда, туда-сюда
Так час і спливає…
Спливає, як вітер дує
Ніби був й нема,
Не зловити го руками
На дворі весна.
Скілько було вже тих весен
Скілько було всьОго,
Скілько води вже стекло
Не забути тОго.
Щось залишит собі пам’єть,
Що їй до смакУ,
Ну а решта пірне в воду
В глибоку ріку,
В ріку часу , що тече
Повз нас й разом з нами
Слава Богу, що плинем
Ще між берегами .
Борсаємсє в тій ріці,
А води течут
Нас з собов за тов водов
В дальню даль ведут.
А хочетьсє би ріка
Була тихим морем
Зупиниласє в час добрий
Не здибалась з горем,
Не здибалась із журбою,
Із сумними днями,
Щоби час той, добрий час
Все був разом з нами.
Як то скоро час летит,
Чомусь скоро, люди,
А Землє собі кружлєє
По Всесвіту всюди...
15.03.2016 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=651812
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.03.2016
автор: Олекса Терен