Минає час відміряний, як-небудь,
І правиш ти собі ціну не варту.
Десь гавкнути, десь каркнути у натовп.
Отож! Ворона, звісно що, не лебідь.
Але тоді і каркай вже тихіше,
А краще зовсім, з рештою, заткнися,
Лети собі, мостися на узліссі,
Якщо тобі найголовніше – тиша.