Минає час відміряний, як-небудь,
І правиш ти собі ціну не варту.
Десь гавкнути, десь каркнути у натовп.
Отож! Ворона, звісно що, не лебідь.
Але тоді і каркай вже тихіше,
А краще зовсім, з рештою, заткнися,
Лети собі, мостися на узліссі,
Якщо тобі найголовніше – тиша.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=649042
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 05.03.2016
автор: kanan