Догорає осінь
Журавлиним криком.
Голос твій далекий
В телефон тремтить...
Як то сталось, любий,
Що зелене літо
Не вдалось нам разом
В розкошах зустріть?
Знаю – не вертають
Захмелілі ночі
Й кришталеві роси
В світанкову мить,
Та через простори
Бачу сині очі...
Серденько святкує
І трошки болить...