Пустинний Всесвіт без надій,
Без втрат, досягнень і без болю.
Без усмішок і звичайних мрій,
Побудувати міст і вирватися на волю.
Там щастя, там жити можна,
А тут мерзлоти - холодна пустка.
Там цінуєш бо хвилина кожна,
Ляга на плечі як шовкова хустка.
Так, вона сковзає швидкоплинно,
А ми тримаємо немов остання,
Та наше серце - незупинне,
Поки стоїм в озері кохання.
Самотній всесвіт без наших чвар,
Без нас, людей, хай які ми є.
Ми не прокляття, ми є дар,
І це все наше, не твоє й моє.
25.12.15
