Той шепіт з глибини віків,
Вже близько, навіть чути крик.
До мурашок. І тінню прикипів -
- той шепіт. Тепер його ти провідник.
Почути все, прийняти і не схилитися,
На коліна, від тяжкої ноші.
Стояти твердо, лиш помолитися,
І піти у світ з зерном пророщим.
Неси ту мудрість і даруй,
Усім без винятку прохожим.
Не шкодуй себе, ти їх врятуй,
Мудрістю віків і Словом Божим.
Бо ти почув і іншим це по силі,
Ти лиш тримайсь, будь що тримайсь.
Йди до зірки, що на небосхилі,
Бо Нова Доба, вже почалась.
24.12.15
