За все що від БОГА,
Ти БОГУ подякуй , дитино.
Навчала бабуся...
(Ще память про неї жива)
Життя ж не жаліє...
В сумні недовіри хвилини
Молитва рятує
Й бабусині щирі слова...
Мої сумні думки,
Сльозами часто вмиті ,
Підбитим птахом,
Каменем важким під ноги...
Я заблудилася ,
В не щирому цім світі.
Дай БОЖЕ сили
Віднайти призначену дорогу.
Молитвенно прошу -
Навчи за все прощати.
Підношу до ТЕБЕ
Наболену душу свою.
Дай вміння ,ГОСПОДИ,
На всі образи промовчати...
Спасибі ,що живу...
Молюся ,вірую і визнаю...
искренне и душевно, Нино, я бы даже сказал - духовно, по содержанию, а вот по форме написанному отвечают только первые две строфы, остальное слегка несоразмерно и аритмично, стих понравился своей внутренней красотой. спасибо.
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Вам спасибі,Володимере!Що знаходите час.І за всі підказки також дякую!!!
Дуже багатозначні слова, щирі і трохи сумні. Дуже гарно. .Я хочу щоб ти писала про радісне, світле, любляче. Про кохання, про чекання... Знаю, світ такий...Прошу не додавай жалю...Не ображайся
Nino27 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Мушу прислухатись до твоїх слів.Пробач...за сльози.Спасибі за чудові слова...!!!