[b][i]За все що від БОГА,
Ти БОГУ подякуй , дитино.
Навчала бабуся...
(Ще память про неї жива)
Життя ж не жаліє...
В сумні недовіри хвилини
Молитва рятує
Й бабусині щирі слова...
Мої сумні думки,
Сльозами часто вмиті ,
Підбитим птахом,
Каменем важким під ноги...
Я заблудилася ,
В не щирому цім світі.
Дай БОЖЕ сили
Віднайти призначену дорогу.
Молитвенно прошу -
Навчи за все прощати.
Підношу до ТЕБЕ
Наболену душу свою.
Дай вміння ,ГОСПОДИ,
На всі образи промовчати...
Спасибі ,що живу...
Молюся ,вірую і визнаю...[/i][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618327
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 04.11.2015
автор: Nino27