у абсолютно чистому дощі
візьми ключі, - і виключи
якість неначе тіні, наче привиди
під опадаючими липами
на листячку,
в нічному світлі зір та ліхтарів,
лапатий сіяв сніг,
і сіється, мов стид, мені під ноги,
навколо сіра каша на всі боки,
простягнуті Сирецькою забори,
подерта клякса з вікнами на носі,
виносить втома і туди заносить
безстрашних або сірих, без личин поводирів,
а далі стежкою - і по ніжній по щоці погладить ліс,
і будуть колихатися нам вслід тополі,
в моєму місті прокидалась воля,
я й з нею зараз саме, і з тобою,
жестянкою по даху проскрегоче, і все?
закінчилися в нас на цей раз дні?
ееееее ні, хороші ви мої,
і далі буде
там уже як буде, сам бачиш,
як кому диктує Бог,
коли прийде пора,
а зараз в мерзлих зломлених дворах
схилились верби,
і поки тут ще сіро й темно то спи,
але його лучі вже поряд,
і Він, усміхнений, в тобі і тут, навколо,
і текстах цих, і в морі, і в мені
ID:
610910
Рубрика: Поезія, Лірика
дата надходження: 02.10.2015 22:22:03
© дата внесення змiн: 02.10.2015 22:22:03
автор: mr_saintspirit
Вкажіть причину вашої скарги
|
