А я б хотіла стати вільним птахом
У просторі безмежному небес.
Щоб відкривався лиш крила єдиним змахом
Той дивний світ, що сповнений чудес!
Я хочу бути птахом – щоб летіти.
У височінь, що недосяжна для людей,
Туди, куди сягають тільки мрії,
В чарівний світ допоки ще незвіданих ідей.
Я хочу стати птахом – щоб відчути.
Як лебедина вірність виникає вмить.
І почуття, яке стискає груди,
Коли свобода неприборкана п’янить.
Я хочу полишити техногенне місто
І полетіти в ліс, у гай або ж у гори завітать.
Я хочу мандрувати всюди, усім світом,
Обмежень жодних і страхів не знать.
А ввечері, коли спаде вся спека денна,
Засяють зорі на небеснім полотні,
В саду на гілці пісню заспіваю я, напевно,
Про мрії і любов , про миті чарівні.
А на світанку я проміння сонячне зустріну,
Поманить знов мене небесна синь.
За мрією своєю я полину,
Наздоганяти вітер вдалечінь.
