Чия війна? Чиї солдати
Додому їдуть в домовинах?
Чия вина в тому, що мати
Хоронить -та не свого сина?
Яких то деспотів бажання,
Дружин вдовицями лишає,
Несе в оселі біль, страждання,
Землицю кров'ю поливає?
Який тиран, який то вирід,
Задумав щось страшне і дике?
І збільшив в світі кількість сиріт,
Примножив сотними каліків.
Чиє закам'яніле серце,
Не знає жалю, співчуття?
І посилає вогонь смерті
В той дім, де спить мале дитя.
Чия рука ущент руйнує,
Усе, що збудували міліони рук,
Невже не бачать очі ті і вуха ті не чують,
Тисяч знедолених і стогону від мук?
Хто б ти не був, яких не мав би статків,
Всі задуми твої марні, не щирі,
Ти не побачиш гибелі нащадків
Людей, що жили в мирі, в Божій вірі.
Не скориться тобі народ славетний,
не схилить голову, не стане на коліна,
І дасть тобі відчути подих смерті,
І трон свій ти побачиш у руїнах.