мені подобалося , як ти посміхаєшся
як вечорами ти від холоду дрижиш ,
як коси зра́ння пальцями перебираєш ,
як плачеш і кричиш
мені подобалось , як ніжно ти оберігала
зів'ялі квіти , що жили́ на підвіконнях дів старих
мені подобалось , що ти не знала й відчувала ,
коли останній подих лине с уст моїх
мені подобалось спостерігати ,
як ти вертала до будинків тисячі блудниць
часом хотілося і обійняти ,
а потім вилетіти й розчинитись серед ву́лиць
мені подобалось , як ти робила чай без цукру ;
як малювала ти на полотні ;
як пле́нталася п'яна по бульвару
і в цьому стані вулиці такі
"м е р з о т н і" -
ми вечором , згуби́вшись серед лиць ,
топилися з тобою у вітрах
і в кожному твоєму погляді - мільярди блискавиць :
мені подобалося бачити твій страх !
