Альона Серебрякова
ТИ ПРИСНИВСЯ МЕНІ
Ти приснився мені серед ночі
Із букетиком квітів садових,
Прошептав: “Попроси, що захочеш,
Я для тебе на все-все готовий.
Хочеш, стежечку вистелю небом,
Щоб по ніжних хмарках ти ходила?
З неба місяць дістану для тебе,
Буде вдома замісто світила.
Принести́ жменю зі́рочок можна, –
Романтичніші зорі, ніж свічі.
Ну, не смійся, цілком я серйозно,
Бо сьогодні твоїм буде вечір.
Ти повір, будь-яких забаганок
Ти дістанеш від мене й відразу…” –
Є одне лиш – від снів цих під ранок
Научи не прокинутись зразу.
29.01.2010 р.