мене з всесвіту викинуло ,
словами випестило -
промінням окинуло ,
бруківкою всипало
мене - на неї . мене - на неї .
піднятися гордо ,
випити склянку бордо́
і рушити далі ,
по вулиці і до зірок ,
зробивши крок ,
бачу :
сотні лиць , з усмІшками , горем , своїми проблемами ,
може
НЕ ТРЕБА
поверни мене , всесвіт , у свої сади з діадемами ,
просто́ри із тернами ,
просто помилуй , згорнувши в долоні старої душі -
сухі і порепані
бо
НЕ ТРЕБА
мене - на неї . мене - на неї , не треба
